Корисна інформація

____________________________________________________________________________________________________________________________________

Батько трьох дітей отримав 3 роки позбавлення волі за неявку за бойовою повісткою: Верховний Суд відхилив касацію захисту!

Попри наявність трьох дітей, позитивні характеристики та відсутність судимостей, Верховний Суд не знайшов підстав для пом’якшення покарання за неявку за бойовою повісткою.

Щодо доводів захисту про наявність щирого каяття Верховний Суд погодився з висновками попередніх інстанцій про відсутність такої пом’якшуючої обставини. Суд нагадав правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої щире каяття полягає не лише у визнанні вини, а й у справжньому осуді власної поведінки, прагненні усунути наслідки вчиненого та готовності нести відповідальність за свої дії. Сам факт визнання вини або згода на розгляд провадження у спрощеному порядку не свідчать автоматично про щире каяття. У матеріалах справи не встановлено обставин, які б підтверджували вжиття засудженим конкретних заходів для виправлення наслідків вчиненого кримінального правопорушення.

Також Верховний Суд відхилив доводи про можливість застосування статті 69 КК України щодо призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом. Колегія суддів наголосила, що застосування цієї норми можливе лише за наявності кількох пом’якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення. У цій справі судами встановлено лише одну таку обставину — активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, тому необхідні умови для застосування статті 69 КК України відсутні.

Щодо вимог про звільнення від відбування покарання з випробуванням Верховний Суд зазначив, що наведені захистом обставини, зокрема відсутність судимостей, наявність трьох дітей на утриманні, позитивна характеристика, працевлаштування та відсутність претензій щодо завданої шкоди, були враховані судами під час призначення мінімального покарання в межах санкції статті 336 КК України. Водночас ці обставини не свідчать про можливість виправлення особи без відбування покарання.

Колегія суддів погодилася з висновками попередніх інстанцій про те, що в умовах воєнного стану та загальної мобілізації ухилення від призову на військову службу становить підвищену суспільну небезпечність. Суд підкреслив, що засуджений, будучи придатним до військової служби та не маючи законних підстав для відстрочки, свідомо проігнорував свій конституційний обов’язок щодо захисту держави. За таких обставин застосування статті 75 КК України не відповідало б принципу законності та меті покарання.

У підсумку Верховний Суд дійшов висновку, що призначення реального покарання у виді трьох років позбавлення волі без застосування статей 69 та 75 КК України є обґрунтованим, а підстав для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій немає.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.